Ну що ж, почнемо!
Виїхали ми 8 січня(рівно місяць назад ааааа!) і подорож тривала цілу добу. Я була трошки мажором, адже єдина сиділа на 2 сидіннях і вночі спокійно лежала в горизонтальному положенні . З речей, які запам'ятались , хочу виділити Будапешт. Навіть через вікно автобусу це місто мене вразило, я була готова розбити вікно та випригнути з нього, щоб прогулятись по центру столиці)
Виїхали ми 8 січня(рівно місяць назад ааааа!) і подорож тривала цілу добу. Я була трошки мажором, адже єдина сиділа на 2 сидіннях і вночі спокійно лежала в горизонтальному положенні . З речей, які запам'ятались , хочу виділити Будапешт. Навіть через вікно автобусу це місто мене вразило, я була готова розбити вікно та випригнути з нього, щоб прогулятись по центру столиці)
Копія London Eye або я Фотограф від Бога
На ранок ми вже були в Німеччині. Для мене це була дивина, бо нас ніхто не розбудив на кордоні і не вимагав паспорту-це і був перший факт про ЄС, про який я не знала. По суті для них з'їздити з Німеччини в Австрію-це як для нас проїхатись зі Києву до Львова. Ех. Чому не можна так зробити зі всіма країнами? Тоді було б набагато можливостей, люди стали добрішими і кругозір би масово розширився.
Проїхавши Німеччину,Австрію та малу частинку Швейцарії, ми нарешті(!) доїхали до табору.
Нас зустріла мила американка Кейт та затишна територія табору.
Розселили по будиночкам, де в кожному по 20 дітей та 5 вчителів і тоді почались перші пригоди... *барабанная дробь* - розкладання речей. Байзевей, в кімнату я попала зі своїми однокласницями, які зараз стали мені дуже рідними (занадто багато в них компромату на мене, а в мене на них:D).
Ну куди ж без легкого хаосу?)
Коли ми більш менш освоїлись, то прийшов час набивання животів-обіду. Виявилось, що в нас одна кухня на будиночок: щодня вибираються чергові, котрі повинні накривати на стіл, забирати їжу з кухні табору, прибирати кухню та мити посуд.Це був трошки шок для нас, бо ми очікували халяву. Зате холодильник цілодобово був доступний, а в додаток до нього прилягало смачнюще швейцарське молоко, за яким я досі сумую.
Forever in my heart
Так,щось я відійшла від теми. Але як би ви спробували це молоко, ви б теж писали про нього, повірте) Тоді в нас нарешті почались курси. Виявилось, що американка Кейт і є нашим головним аніматором(не знаю як їх правильно називати). Також її помічником виявився Адріан з Іспанії і ОМАЙГАД в нього шикарна борода!

З бородою-Адріан, друга дівчина справа-Кейт, блондин- Стефан(причина дівчачих метеликів у животі)
На першому уроці нічого особливого не було. Був розігрів, де ми мали вгадати, який факт про аніматора з 4 є невірним. Наша команда програла, адже ми були впевнені на всі 100, що Адріан має арабське коріння. Ех, його легендарна борода збила нас з толку:D
Після цього нас сфотографували з нашими іменами та побажали насичених вихідних.
На першому уроці нічого особливого не було. Був розігрів, де ми мали вгадати, який факт про аніматора з 4 є невірним. Наша команда програла, адже ми були впевнені на всі 100, що Адріан має арабське коріння. Ех, його легендарна борода збила нас з толку:D
Після цього нас сфотографували з нашими іменами та побажали насичених вихідних.
Співбесіда на Флексі, чому вона мені згадалась?
Ввечері в нас відбулось знайомсто між собою в будиночку і змучені діти полягали спати)
Так і пройшов мій перший день в Kinderorf Pestalozzi.
Спасибі, що читаєте-мені дуже приємно ділитись своїм досвідом♥
Так і пройшов мій перший день в Kinderorf Pestalozzi.
Спасибі, що читаєте-мені дуже приємно ділитись своїм досвідом♥
Комментариев нет:
Отправить комментарий